Життя в Америці: мої перші враження від США [10 речей, які не так як в Україні]

На початку осені 2021 року я разом зі своєю сім’єю приїхав жити на східне узбережжя Сполучених Штатів Америки – місто Арлінгтон, штат Вірджинія. Не назавжди, але, скоріш за все, на досить тривалий час.

Мої друзі та близькі дуже часто питають: “Ну як там?”, “Як життя в Америці?”.

У цьому пості хочу розказати про найбільш цікаві, на мій погляд, речі про життя в Америці, те, що суттєво відрізняється в життєвому укладі США та України.

В один із днів я відправився разом зі своєю маленькою донечкою (1 рік і 5 місяців) пройтися ввечері по центральній вулиці Вашингтона – M Street NW.

Моя мала сидіти в колясці не захотіла, вимагала ходити сама. 

Напевно, ти помічав як смішно ходить малеча. Так ось, майже кожен другий перехожий махав донечці рукою, милувався її походкою та казав “Яка чарівна мала!”.

Українці в цьому плані вочевидь більш стримані.

Напевно за такою відкритістю у повсякденному житті пов’язана й відсутність будь-яких огорож навколо будинків. Більше того окремі будинки мають скляні вхідні двері, що будь-який перехожий з легкістю може побачити, що відбувається всередині.

Telegram-канал 5 AM SYSTEM [Insights*]

Ділюсь досвідом та думками про практику раннього підйому, продуктивності, усвідомленості, корисних звичках, внутрішньої трансформації та виховання в собі особистості 

#раннійпідйом #звички #продуктивність #думки #книги #мудрість

Цікаво, що в Америці не має державної мови (багато хто вважає, що такою є англійська).

Іспанська мова фактично є другою мовою і досить широко вживана в США. Будь-який матеріал в банку, навчальному закладі чи ще де-небудь можна отримати як на англійській так і на іспанській мові.

Поряд з іспанською на вулицях можна почути десятки самих різних мов.

Для того, щоб краще розуміти що до чого, наведу деякі цифри. Середня зарплата в в Вашингтоні становить близько $6000 на місяць. При тому що самий останній iPhone коштує близько $1000, а відносно непогане авто $15-25 тисяч.

Оплата некваліфікованої праці (наприклад, бариста в кафе Starbucks) дорівнює $15/годину. Тобто за 22 робочих дні можна отримати $2640, що із розрахунку на одну людину більш-менш достатньо для достойного проживання.

Доречі, у своєму Telegram-каналі 5 AM SYSTEM я регулярно знімаю невеликі відео та залишаю замітки, що стосуються цікавих особливостей проживання в Америці (#Америка).

 PDF-КНИГА

5 AM SYSTEM або Як навчитися вставати рано, створюючи баланс і гармонію у своєму житті

З магазинів люди вивозять паками туалетний папір, воду, пиво, печиво, снеки, чіпси і т.і.

Досить популярним є магазин Costco, який все продає в оптовому форматі.

Але з іншого боку дуже багато бігаючих людей. Коли я перший раз вийшов на ранкову пробіжку по Вашингтону, я був просто здивований кількості людей, які вранці бігають. Таке враження що біжить весь Вашингтон.

Машина не розкіш, а засіб пересування

Америка розкинулася на сотні тисяч кілометрів. І принаймні, де зараз я живу, високих будівель зовсім мало. 

Зазвичай, більшість людей живе в двоповерхових таунхаусах, що зумовлює розтягнутість усієї забудови.

В результаті цього, куди б ти не хотів потрапити, всюди необхідно долати великі дистанції. Такого поняття як “сходити в магазин” в Америці просто не існує. Хочеш щось купити – треба їхати.

Навіть сприйняття відстані тут абсолютно інші. 400-500 км – це вважається відносно близько.

Система громадського транспорту, безумовно працює. Але в порівнянні з вартістю бензину, нею користуватися виходить відносно дорого (вартість поїздки на одному виді транспорту близько $3, в той час як вартість літру бензину менше $1). До того ж транспорт ходить значно рідше ніж в Україні.

Найцікавіше при цьому всьому, що в Вашингтоні та Арлінгтоні практично повністю відсутні затори. В 9 ранку на дорозі менше машин ніж в Києві о 22 вечора в неділю.

Можливо це пов’язано із відсутністю сконцентрованої висотної забудови.

При цьому, якщо певний порядок десь прописаний, він буде безумовно дотримуватися без спроб його обійти чи ухилитись.

Одного разу на моєму місці парковки біля будинку, де я орендую житло, мені необхідно було поставити інше авто замість мого власного. Я так цього зробити і не зміг, оскільки в правилах користування паркомісцем було написано, що зміна автівки можлива виключно при наданні документів про його продаж або про те, що авто було знищено внаслідок ДТП.

Про такі опції, що сьогодні є в Україні, наприклад в Монобанк, коли за 2 хвилини не приходячи до відділення ти відкриваєш рахунок, тут навіть ніхто і не чув.

Єдиними плюсом в цьому всьому є те, що за допомогою електронної пошти можна вирішувати дуже багато своїх проблем. Через пошту ведеться основна частина спілкування, підписуються договори, пересилаються необхідні документи. Звичайний майл або електронний документ з підписом зробленим мишкою на комп’ютері, в разі необхідності, буде достатнім доказом в суді.

Але в будь якому разі кожен раз ти вимушений заповнювати до десятка різних підтверджуючих форм, бланків, скидати копії підтверджуючих документів, чекати різних погоджень.

У мене, наприклад, для укладення угоди оренди житла було витрачено близько одного тижня.

Для відкриття банківського рахунку я спочатку більше години сидів з банківським працівником, а потім ще декілька разів мав прийти, щоб донести додаткові документи.

Спочатку про магазини. 

В магазинах Арлінгтону та Вашингтону дуже багато так званої трави: салати, шпинат, рукола, петрушка. Продаються вони зазвичай великих паках, яких на сім’ю може вистачати на декілька тижнів. Але незважаючи на це, кінзи базиліку та кропу я в магазинах знайти не зміг.

Овочі та фрукти майже такі самі як і в українських супермаркетах. Купити борщовий набір та зварити борщик тут не проблема. Але ось знайти саме домашніх помідорчиків чи огірків, як на українському ринку, у бабусі з з грядочки, майже неможливо. 

В магазинах дуже багато різних напівфабрикатів. Деякі з них абсолютно незрозуміло, що собою являють і як їх їсти. 

Хліб дуже схожий на наш тостовий хліб. Іноді можна знайти багет, чи щось схоже на наш батон. Чорного хліба не має апріорі. 

На полицях магазинів дуже багато різного м’яса та виробів з них – бекон, шинка, прошуто, сосиски, хамон. Але сала немає взагалі. Цікаво, куди воно в них дівається?

Не їдять американці сметану, кефір, ряжанку. На полицях майже немає каш, за виключенням рису. Вдалося знайти хіба що кускус та кіноа. Про гречку ячневу кашу чи пшено тут ніхто навіть і не чув.

Що стосується американської кухні то її в чистому вигляді і нема. Досить популярними є піци, капкейки, різного роду бургери та м’ясо на грилі.

Найцікавим для мене було те, що навіть в школах дітям на ланч можуть давати наггетси, піцу чи хот-дог.

При здачі квартир рахуються не всі кімнати, а кількість спалень. При цьому, за замовчуванням у кожній квартирі є є зал разом з кухнею-студіо. Тобто якщо ти будеш знімати квартиру 2-bedrooms, то буде фактично по-нашому трикімнатна квартира.

Ще одна цікава особливість. Американці люблять всюди класти ковролін. Особливо в квартири, що здаються. Їм набагато дешевше кожні декілька років знімати та оновлювати його ніж дбати за ламінатом чи паркетом.

Всі квартири здаються повністю пустими за виключенням вбудованої кухні. Тому в перший день після в’їзду спати тобі доведеться в прямому сенсі на полу.

Перші декілька місяців ти починаєш купувати або стягувати звідусюди різні меблі. Але коли прийде час виїжджати, квартири має бути повністю пуста. 

Саме тому досить часто на мусорці можна знайти дуже хороші речі: дивани, столики, крісла. Це є абсолютно нормальным їх забрати для використання.

Піти постригтися, наприклад, буде коштувати близько $30-35.

Ще одна цікава річ – ціни всюди вказані без урахування податку, який в середньому коливається від п’яти до десяти відсотків в залежності від виду товару чи послуги. Тому завжди до ціни, що вказана в ціннику, тобі донарахують “бонусну” суму .

Давай пройдемося по окремих категоріям витрат.

Оренда житла. Ціна непоганої one bedroom квартири (але нагадаю повністю пустої), 10 км від центру Вашингтону, коштуватиме близько 2000 доларів на місяць. 

Автомобілі. Нові автомобілі коштують відсотків на 15-20 дешевше ніж в Україні. Але ось цінова політика вживаних авто десь така сама. Я, наприклад, майже яке авто продав в Україні, таке саме по класу за ці кошти купив в Штатах.

Але окремо слід звернути увагу на витрати на обслуговування автомобіля. Практично всі здійснюють обслуговування у “офіціалів”. Таких як в нас, облаштованих в гаражах невеликих ремонтних фірм майже немає. Ціни в рази більше ніж в Україні. Декілька тисяч доларів в рік на обслуговування автомобіля якому 5-7 років – абсолютно нормальна цифра.

Страховка на автомобіль коштує близько півтори тисячі доларів на рік. Крім того, скоріш за все, доведеться сплачувати щомісячний платіж за паркування авто – теж близько $50-100 на місяць.

Одяг. Що в Штатах приємно, так це ходити на шопінг. $100-120 можуть коштувати класні фірмові кросівки або туфлі, а за 200 можна взяти спортивний костюмчик.

Їжа та напої. Випити кави в Starbucks буде коштувати $3-5. Бігмак в МакДональдз коштує $6. Зайти з’їздити гамбургер, з картоплею фрі та якимось напоєм в кафешці коштуватиме близько $15 доларів. Обід у ресторані в районі $50-70 на двох.

Зв’язок. Безлімітний пакет на дзвінки та інтернет коштує $50 на місяць. Стаціонарний інтернет від $30 на місяць.

***

Які твої враження від прочитаного, що думаєш з цього? Що тебе найбільше здивувало в моїй розповіді про життя в Америці? Може я про щось забув написати, а ти хотів би це спитати. Залишай свій коментар.